Довгі руки ЗСУ. Вже 11 місяців українська армія обстрілює Крим та Кримський міст. Як Україна вчилась діставати до важливої логістичної точки росіян

Територія Криму була важливим напрямком для ударів ЗСУ по тиловим базам армії Росії та логістичним маршрутам від самого початку повномасштабного вторгнення. Військове забезпечення всього південного напрямку росіян здійснювалося через Крим. Тут розташовані військові авіабази, великі склади боєприпасів та пункти розташування військ перед відряджанням на фронт. 

Проте у розпорядженні ЗСУ досить довго не було ефективної зброї, здатної завдавати ударів на таку відстань. 

Перші спроби ЗСУ

Перша потужна атака по військовим об’єктам РФ в Криму відбулася лише в серпні 2022 року. Тоді потужні вибухи пролунали на аеродромі в Саках.

Пізніше повітряні безпілотники стали досить частими гостями на окупованому півострові, але Росія, розуміючи загрозу, істотно посилювала протиповітряну оборону. До того ж БПЛА зазвичай здатні нести не більше 50 кг вибухової речовини. Вони не здатні зруйнувати укріплену споруду, корабель чи інфраструктурний об’єкт. 

Наступним типом зброї, яким ЗСУ атакували військові об’єкти в Криму, стали надводні дрони-камікадзе, або USV-безпілотники. Вони призначені для ураження військових кораблів. 

Перші спроби атак USV-дронів відбулися ще у вересні 2022 року, але найбільша атака цих безпілотників була здійснена 29 жовтня 2022 року. Однією з цілей став фрегат «Адмірал Макаров», який фактично зайняв місце затопленого крейсера «Москва» в структурі Чорноморського флоту РФ.

Найбільшим ударом по російським об’єктам в Криму став вибух на Кримському мосту 8 жовтня 2022 року. Тоді було пошкоджено принаймні три прольоти однієї з двох автомобільних смуг мосту, інша смуга отримала пошкодження. В результаті пожежі залізничної платформи, значних ушкоджень отримала залізнична частина мосту. 

Нові атаки на Крим

Російська сторона заявила про те, що в останні дні військові об’єкти в Криму атакували десятки безпілотників. Про 32 БПЛА оголосили лише 18 червня. Російська пропаганда заявила, що всі безпілотники були знищені силами ППО РФ.

Але вже 19 червня в окупованому Криму пролунали потужні вибухи на військовому полігоні поблизу Старого Криму. Вони були настільки потужними, що довелося перекривати трасу Таврида.

Голова окупаційної адміністрації Криму заявив, що на півострові також було пошкоджено чотири адміністративні будівлі. До всього потужні вибухи пролунали й поблизу Феодосії.

Таким чином принаймні шість об’єктів були уражені з використання БПЛА або далекобійних ракет. 

Але найбільшим ударом для росіян став новий підрив Кримського мосту через Керченську протоку. Внаслідок якого обвалився один проліт автомобільної смуги, а інша автомобільна смуга була пошкоджена. 

Росіяни відновили рух по одній зі вцілілих смуг, але, судячи з відео, рух досить обмежений. Він не гарантує, що міст все ж буде закритий на ремонтні роботи після цього. 

Як відновлювали Кримський міст після першого удару

Російська пропаганда намагалася переконати, що наслідки першого вибуху на Кримському мосту не були настільки критичними, але його відновлення зайняло багато місяців. Дві автомобільних смуги повноцінно запрацювали лише в лютому цього року. Росіянам довелося замінити пошкоджені прольоти, що потребувало їх виготовлення і доставлення на місце.

Рух автомобільного транспорту декілька місяців здійснювався по одній смузі автомобільного мосту. 

Але значно серйознішими стали наслідки для залізничної частини мосту, яка використовувалася для перекидання цілих складів військової техніки РФ. Судячи з публічних фото, роботи по заміні прольоту залізничного мосту тривали принаймні до кінця березня 2023 року. Останні фото показують, що роботи з відновлення все ще тривають. Але другою смугою залізничного мосту рух поїздів все ж здійснювався, хоч і з певними обмеженнями по швидкості та вазі потягу. 

Таким чином Кримський міст не було повністю виведено з ладу, але російське командування все ж вирішило переорієнтувати частину шляхів забезпечення з кримського напрямку до напрямку автомобільного сполучення через Маріуполь і Бердянськ. 

Це призвело до того, що склади боєприпасів стали накопичувати ближче до лінії фронту, а отримавши ракети Storm Shadow, ЗСУ почало полювання на російські військові бази поблизу окупованих Бердянська і Маріуполя. 

Значення Кримського мосту зараз

Міст через Керченську протоку все ще залишається ключовим логістичним об’єктом для росіян. Адже у випадку просування ЗСУ в напрямку Азовського моря, транспортні маршрути з Донеччини до Херсонщини та Запоріжжя, які використовують росіяни зараз, опиняться в зоні ураження української артилерії. 

Російські війська на Півдні потребують багато ресурсів. Забезпечення однієї батальйонно-тактичної групи РФ потребує щодня близько 15 вантажівок з амуніцією, боєприпасами, пальним та іншим спорядженням. 

Окрім цього необхідно забезпечувати постачання солдат і техніки до лінії фронту та в тил. Враховуючи, що російське угруповання на Півдні складає десятки БТГ, потік забезпечення складається із тисяч тонн вантажів щодня.  

До першого вибуху Кримський міст активно використовувався для перекидання великої кількості техніки й особового складу. Часто фіксували цілі поїзди з танками та броньованими машинами, що рухались в бік Криму і далі розподілялись по південній лінії фронту. 

Крим все ще важливий перевалковий пункт та стратегічний тил для російських військ. У випадку прориву ЗСУ лінії фронту на Запоріжжі саме Крим має гарантувати надійне забезпечення російських військ. 

Чим підірвали міст на цей раз

Багато питань викликає те, яким чином вдалося дістатися до Кримського мосту на цей раз. 

Найпоширеніша версія — використання двох надводних або підводних безпілотників, які вибухнули під опорами мосту. Про це нібито говорить характер пошкоджень та сліди вибуху під полотном автомобільного прольоту: він не провалився, а зсунувся з опори.

Але є кілька важливих моментів:

• Раніше українські сили не використовували UVS-дрони далі Севастополя. Відстань до Керченської протоки вдвічі більша і це потребує значно більшої автономності засобу.
• UVS-дрони, які використовувала українська сторона, навряд чи здатні призвести до таких руйнувань. Адже вага їх бойової частини лише 100 кг.
• Росія блокувала сигнали GPS та інші супутникові сигнали в районі Керчинської протоки. Тому не зрозуміло, як засіб змогли навести на ціль.

Висновок — якщо українські сили й використовували надводні чи півдні безпілотники для цієї атаки, вони були принципово новими. Це може свідчити про використання нової технології й нових можливостей. 

Наразі експерти не можуть визначити, як можуть виглядати ці безпілотники, зазначив експерт з безпілотних систем аналітичного центру Center for Naval Analyses Семюель Бендетт. 

Загадкові безпілотники також завдали потужного удару по репутації російських засобів. Адже РФ залучила всі наявні можливості для захисту Кримського мосту, від блокування сигналів і застосування ракетних пасток, до розміщення найсучасніших засобів ППО і протикорабельних систем.

Всі ці заходи виявилися безсилими. І хоч Кримський міст все ще не виведено з ладу остаточно, тепер існують високі шанси того, що атаки на цей об’єкт стануть іще частішими. Й зрештою Росія втрать цей канал постачання для своєї армії.