За сім днів Росія випустила по Одещині 75 ракет та 100 БПЛА на понад $280 млн. РФ намагається знищити порти, якими Україна вивозила зерно. Чи можливо цьому протистояти. Розбір Forbes

16 липня переговори щодо продовження «зернової угоди» зависли в повітрі. Після 11-годинних перемовин Росія продовжувала вимагати скасування санкцій у сфері морських перевезень та частково банківських послуг, а також висувала інші вимоги, які очевидно не могли бути виконані. Хоча б тому, що їх ухвалення не залежало від офіційних сторін зернової ініціативи — Туреччина та ООН. 

17 липня Росія офіційно оголосила про вихід із «зернової угоди». Формально у РФ намагалися пов’язати вихід із перемовин ударом по Керченському мосту, який нібито завдала українська сторона. Але насправді тактика зернового шантажу була послідовною, почалася задовго до цього й навряд чи якось залежала від атаки на «кримський міст». 

Після припинення домовленостей Росія відразу перейшла до агресивної тактики масованих ракетних ударів по об’єктах зернової логістики. А також погроз завдати ударів по будь-яких кораблях, що пливуть в напрямку України. 

Фактично, в цьому випадку президент РФ Володимир Путін навіть не намагався створити видимість, що ці удари мають хоч якусь військову ціль. 

Які цілі переслідує РФ

Основні озвучені вимоги РФ щодо продовження «зернової угоди»:

• поновити доступ «Російського сільськогосподарського банку» до міжнародної системи платежів SWIFT;
• зняти санкційні обмеження щодо страхування російських суден та їх заходу в порти ЄС;
• розморозити активи російських компаній, що пов’язані з виробництвом агропродукції та добрив;
• відновити постачання аміакопроводом Тольятті-Одеса;
• розблокувати постачання запчастин до сільськогосподарської техніки.

Насправді Росія має додаткові вигоди від блокування українських портів.

Ціни на пшеницю на Чиказькій біржі після 17 липня злетіли з $615 до $750 за бушель (на 22%). І хоча в останні дні їх динаміка дещо знизилася, вони все ще залишаються високими (понад $720 за бушель). Росія, як основний експортер пшениці, отримує пряму вигоду від цього. До того ж усунення України з цього ринку, навіть тимчасове, дозволяє отримати кращі позиції в розпал сезону. 

Крім цього Росія переслідує явну політичну ціль — схиляння Заходу до перемовин на умовах вигідних РФ. Президент Туреччини Реджеп Ердоган уже закликав Захід виконати російські вимоги щодо зернової угоди. 

ЄС розглядає можливість піти принаймні на часткові поступки Росії й це буде чи не перший випадок послаблення, а не посилення санкцій з початку її повномасштабного вторгнення в Україну. 

Слабка відповідь Заходу

Захід виявився неготовим відповісти на загострення з боку Путіна. Питання не стільки в самій «зерновій угоді», а в наступних кроках РФ — масованих ракетних ударах по цілому ряду об’єктів зернової логістики України й заявах про блокування північної акваторії Чорного моря. 

Якщо раніше Росія принаймні намагалася аргументувати свої ракетні обстріли військовими цілями, у випадку ракетного удару по зерновому терміналу чи ангарах зберігання зерна на Одещині, неможливо знайти бодай який опосередкований воєнний фактор. 

Рада Україна-НАТО, яку скликали на прохання президента України Володимира Зеленського для спроби ініціювати відповідь на дії РФ, обмежилася досить формальним засудженням дій агресора. 

Два масштабних військових злочини (цілеспрямовані удари по зернових терміналах і погрози знищення цивільних суден), які несуть загрозу всій світовій продовольчій безпеці, фактично залишилися без відповіді. 

Кораблі НАТО навряд чи увійдуть в Чорне море і будуть супроводжувати вантажні кораблі з українським зерном. Туреччина також зайняла позицію, зручну для РФ.

24 липня Росія пішла на черговий крок загострення, здійснивши атаку безпілотниками на порт Рені. Саме дунайські порти могли стати альтернативним шляхом перевезення Україною принаймні частини зерна у випадку повного блокування одеської акваторії. Але Росія подала чіткий сигнал, що буде атакувати й цей напрямок української логістики.

За період з 18 по 24 липня Росія випустила в бік Одеської області щонайменше 75 ракет та близько 100 БПЛА. Загальна їх вартість — понад $280 млн. Внаслідок ракетних ударів було знищено понад 460 000 т зерна й кілька зернових терміналів. Десятки людей отримали поранення. 

В акваторії Дунаю заблокованими опинилися десятки вантажних суден. Попри те, що порт Рені межує з територією Румунії на іншому березі Дунаю, НАТО не вжило достатньо жорстких заходів реагування. 

Тактика обстрілів і як їй протидіяти

Російська армія для удару по українських портах використовує більшість наявних у неї засобів. Під час атак використовують крилаті ракети «Калібр», які запускають з кораблів та підводних човнів, ракети Х-59 та Х-22 повітряного пуску й «Онікс» та «Іскандер» наземного пуску. 

Таким чином українська ППО не може сконцентрувати свої засоби на одному типі цілей. А одночасне перехоплення різних типів цілей — складна задача, яка потребує насиченої протиповітряної оборони. До всього ракети «Іскандер» та «Онікс» складні для перехоплення. Балістичні ракети «Іскандер-М» поки успішно перехоплюють тільки комплекси Patriot, які захищають небо над Київщиною. 

Ракети «Онікс» мають свою особливість. Це переоснащена протикорабельна ракета, яка створена летіти низько над поверхнею моря (10 м) й непомітно підлітати до своєї цілі. Більшість комплексів ППО не можуть помічати цілі на такій низькій висоті. 

Потенційно ці ракети на кінцевому етапі польоту можуть збивати сучасні комплекси ПРО, такі як Patriot та SAMP-T. Але їх треба достатньо багато аби закрити всі морські об’єкти.

Аби Україна не переміщувала більше комплексів ППО на Південь, ворог також продовжує завдавати потужних ударів по північних областях. 26 липня армія РФ випустила по Україні 36 ракет. Повітряна тривога була оголошена в усіх північних областях. 

Росія також нещодавно атакувала острів Зміїний. Вона намагається уникнути потенційного сценарію розміщення на острові українських ППО для перехоплення ракет в морі. 

Тож тактика російських повітряних атак стає дедалі складнішою та продуманішою, ніж це було раніше. 

Очевидно, загроза для українських портів лишатиметься доти, доки Росія контролює Крим та має змогу розміщувати там свої кораблі та завдавати удари з наземних пускових платформ. А Україна має отримати значно більше сучасних комплексів ППО аби захистити Південь.

Відсутність сильної відповіді з боку Заходу поки лише стимулює Путіна зробити наступний крок. За словами речника державного департаменту США Метью Міллера, Росія готує провокації в Чорному морі з атакою на цивільні кораблі. 

Поки що Україна готується переорієнтувати експорт зерна через країни ЄС. Але тривале блокування портів в будь-якому разі матиме для нас негативні наслідки й додаткові витрати. За даними Reuters, додаткові витрати становлять $30-40 на тонну продукції. 

Україна також попросила збільшити можливість транзиту зерна через країни ЄС на 1-1,5 млн тонн на місяць через «зелені коридори», зокрема до Адріатичного моря, країн Балтії, Німеччини та Нідерландів.

Але поки ЄС не має ані додаткового фінансування, ані плану підтримки українського експорту, повідомили Reuters джерела в Єврокомісії.